- задубілий
- —————————————————————————————задубі́лийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
задубілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до задубіти. 2) у знач. прикм. Який задубів, став твердим, жорстким. 3) у знач. прикм. Який утратив гнучкість, рухливість … Український тлумачний словник
задубілість — лості, ж. Стан за знач. задубілий 2), 3) … Український тлумачний словник
задубіло — Присл. до задубілий 3) … Український тлумачний словник
закоценілий — (192) задубілий [MО,V] … Толковый украинский словарь
нерухомий — 1) (який не рухається, лишається в тому самому положенні), непорушний, незрушний, завмерлий, застиглий; закляклий, закам янілий, скам янілий, задерев янілий, заціпенілий, закостенілий, помертвілий (про людину, частини її тіла та про тварину який… … Словник синонімів української мови
мерзлий — 1) (затверділий від морозу), замерзлий, змерзлий; приморожений (злегка) 2) (який загинув / дуже застиг від морозу), замерзлий, змерзлий, задубілий, одубілий … Словник синонімів української мови
холодний — 1) (який має низьку / відносно низьку температуру), зимний; студений (дуже холодний); крижаний, льодовитий (як лід); морозний (з морозом); нетоплений (про приміщення, піч, грубу, у яких не топили); прохололий, простиглий (який утратив тепло);… … Словник синонімів української мови